Екс-гравець "Карпат" розповів про жахи життя в Україні

Словенський захисник "Уралу" Грегор Балажіц розповів про свій виступ в Україні, де він грав за львівські "Карпати" з 2011 по 2014 рік.

- Чесно скажу, в Україні не хотів їхати. Але в Словенії в тому клубі, де я грав, останні півроку не платили зарплату. У Словенії такий закон в професійному футболі: ти щомісяця маєш сплачувати податки. А якщо зарплати немає, то як бути? В той момент моя гра сподобалася скауту "Карпат". Треба було думати про своє життя, про фінанси, тому я поїхав грати в Україну. Міг попросити гроші у батьків, але хотів самостійно заробляти, – цитує Балажіца сайт "Уралу".

- Важко було звикнути до нового чемпіонату?
- Я був молодим футболістом, і мені більше підходив технічний футбол. А в чемпіонаті України було багато боротьби. Але тоді там був сильний чемпіонат. Перший рік мені було важко звикнути. Важко було звикнути і до побутового життя. Якщо порівнювати з Європою, то було відчуття, що повернувся на 20 років назад. Мені все здавалося дивним. Але потім адаптувався і до футболу, і до життя. Львів – гарне місто. У мене там залишилися друзі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Що тебе найбільше здивувало в Україні?
- Там в магазинах були продукти низької якості. Інфраструктура там інша, дороги взагалі... Прилетів до Львова, побачив аеропорт, як у нас вокзал. Подумав: "Що це таке?". Сумки кидали куди попало. Я ніби потрапив в інший світ.

- Розкажи найцікавіший випадок, що стався з тобою в Україні.
- Одного разу, коли у нас йшла низка невдалих матчів, до нас на тренування прийшли вболівальники. Вони принесли зарізаного барана. Ось так. Там у людей зовсім інший менталітет. Він сильно відрізняється від європейського. До цього теж треба звикнути. В Україні у мене була своя машина зі словенськими номерами. Поліцейські мене постійно зупиняли, щось вигадували, вимагали платити гроші. "Чудили" тільки так! Іноді мене перевіряли на наявність в крові алкоголю. Треба було просто дихнути в обличчя поліцейському. Раніше такого не бачив.