Як здають допінг-проби українські футболісти: від 10 літрів пива – до Відня

Як ми вже повідомляли, в українському футболі вже є перша жертва допінгу-2017. Це 27-річний захисник "Олександрії" Станіслав Микицей, за нашими даними, погорів на забороненому триметазидину. Гравцеві загрожує ні багато ні мало – чотири роки дискваліфікації.

Нібито Станіслав приймав препарат не заради спортивної форми, а через проблеми в родині.

У Федерації футболу країни говорять, що, починаючи з 2002 року, коли гравців в чемпіонаті України почали перевіряти на заборонені речовини, число позитивних допінг-проб досягло трьох десятків. В середньому – по дві на рік, що, з одного боку, чимало і сумно. З іншого, – показує, що з допінгом в українському футболі реально борються, обчислюючи "шахраїв" ще на етапі внутрішніх змагань. Тоді як в інших видах спорту – тих же легкій і важкій атлетиці, веслуванні – ми часто "горимо" за підсумками міжнародних стартів, втрачаючи, здавалося, вже здобуті і обмиті медалі Олімпіад та чемпіонатів світу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Хоча гроші на допінг-перевірку всередині України в різних видах щорічно виділяються державою. Однак, подейкують, деколи вони просто осідають в кишенях функціонерів, на папері звітують про, по суті, фіктивну перевірку проб.

У свою чергу, у Федерації футболу стверджують, що вони – серед тих небагатьох федерацій в Україні, які працюють з компанією, що має офіційну ліцензію ВАДА на забір допінг-проб. Їх відправляють на перевірку до сертифікованої лабораторії до Відня, оскільки вітчизняної акредитації ВАДА не має. І за цією системою в ФФУ пропонують працювати всьому нашому спорту. "А так що користі від того, що держава підписала декларацію про боротьбу з допінгом, якщо боротьби ніякої немає?" – вважає заступник голови медкомітету ФФУ, засновник системи допінг-контролю в українському футболі В'ячеслав Попов.

"Довгий час забором допінг-проб займалися офіцери ФФУ, зараз це роблять співробітники української антидопінгової служби, з якою почала співпрацювати Федерація, – говорить Попов. – У кожному турі Національний антидопінговий центр та ФФУ вибирають по два матчі – або аутсайдерів проти лідерів, або рівних за силою команд, де є ймовірність, що заради результату може бути використаний препарат забороненого плану. А безпосередньо на стадіоні офіцер зі спецпосудом, приладами, фішками для жеребкування і спецпротоколами з'являється за годину до гри і представляється судді і делегату. До того про його приїзд ніхто не знає. На кожній арені існують кімнати для забору допінг-проб, що складаються з туалету (зазвичай – двох), душової. Ну і десять стільчиків для гравців і лікарів, стіл, на якому господарями матчу повинні бути передбачені чай, кава, лимон, цукор, серветки. А ще – по десять літрів солодкої негазованої води і пива. Ще два роки тому це могло бути звичайне пиво. Зараз же – тільки безалкогольне".

"Перед матчем лікарі команд заповнюють протокол, в якому вказують, що давали гравцям останні три доби, – продовжує Попов. – До речі, на зорі нашої роботи був випадок. Грають "Динамо" – "Волинь". І лікар лучан пише: "Я призначав соматотропний гормон по чотири одиниці в праву ногу, в ліву". Але ж це – прямий допінг. Тобто освіта в питаннях допінгу на початку 2000-х була нульовою. Потім виявилося, що це був не лікар, а масажист, без медосвіти, але його тримали в "Волині" як лікаря, а згодом прибрали з команди. Але повернемося до процедури. В перерві матчу проводиться жеребкування. Розкладаються 18 карток з номерами гравців однієї й іншої команд, лікарі звіряють їх з протоколом, після чого це все складається до синього і червоного мішечків. Раніше, якщо, умовно кажучи, грали "Динамо" – "Шахтар", то лікар "Шахтаря" діставав чотири динамівських номера – два основних і два запасних, при цьому не бачачи ці номери, а лікар "Динамо", навпаки , виймав жетони з номерами гравців "Шахтаря". Зараз же це робить допінг-офіцер. На допінг-контроль йдуть двоє основних номерів кожної команди, але якщо хтось із них, скажімо, отримає травму і його відвезуть до лікарні, то замість нього виберуть запасного. Отже, ці картки укладаються в два конверта і запечатуються в один загальний, на стрічці якого, що склеює, розписуються допінг-офіцер і лікарі команд. А вже за 15 хвилин до закінчення матчу лікарі приходять до цієї кімнати на розкриття конверту. І тільки цієї миті дізнаються, які саме гравці потрапили на допінг-контроль. З ними лікарі повинні з'явитися протягом п'яти хвилин після фінального свистка. І з цього часу футболісти не мають права вийти з допінг-кімнати, поки не здадуть 90 мілілітрів сечі. Тут є нюанси – що і скільки для цього п'ють. Рекордсменом за кількістю випитого був Андрій Гусін. Він спустошив 14 півлітрових пляшок пива. Почав складати пробу о 20:00, а закінчив о другій ночі. Пам'ятаю, пива тоді було 20 пляшок на чотирьох. Воно вже закінчилося. Андрій зателефонував своєму другові, і той привіз ще ящик. А ще один рекордсмен – хлопець з Кривого Рогу – здавав пробу з восьмої вечора до дев'ятої ранку! Притому що зазвичай на це йде три години. Такий ось марафон. Зневоднення організму. Був липень місяць. А футболісти за гру втрачають від півтора до п'яти літрів рідини. І поки організм не заповнить втрату, він не дасть ні краплі. Тут ще треба розуміти, що гравці потрапляють до стресової ситуації. А вона призводить до спазму судин. Змінюється нирковий кровообіг – і діурезу немає".

"Що ж вони роблять всі ці 13 годин в допінг-кімнаті?" – цікавимося ми у Попова. "Сидять три особи – гравець, доктор і допінг-офіцер. І розповідають байки. Пам'ятається, Гусін про випадки зі свого життя розповідав. До речі, довго здавали проби Гусєв, Коноплянка – менше двох годин не сиділи. А знаєте, хто найшвидший? Воротар Рева. Ось ця людина унікальний – 15-20 хвилин максимум, і при цьому особливо не пив. До речі, у нас є свої прийоми, як посилити діурез. Наприклад, є точка на руці між вказівним і великим пальцем. Якщо її знайти і зробити кругові рухи – захочеться до туалету. Або підставити руки під гарячу воду. Тоді знімається спазм судин. Якщо і це не працює, гравця ведуть під гарячий душ – це часто допомагає... Здав футболіст сечу, заповнив протокол, розписався – і вільний. Так , при цьому гравець сам розливає свої аналізи в дві ємності – проба А і проба Б, закручує їх, замикає на спецзамок. Ніяк не відкриєш. У допінг-лабораторії в Відні вже спеціальним ножем ріжуть".

"МІЛЕВСЬКИЙ НЕ ХАМИВ"

"Як Мілевський поводився на допінг-контролі? Ніколи не хамив, – розповідає В'ячеслав Попов. – До речі, на контроль Артем потрапляв часто. Інтелектуально розвинений хлопець, але скільки з них було різних справ! Взяти молодіжний ЧС-2005 в Голландії, я був доктором в команді. Ми базувалися в прекрасному місці: озеро, будиночки, в яких по двоє жили гравці. І ось вони з Алієвим влаштували гонки навколо озера на велосипедах. Доріжки – з дрібного гравію, як скельця. І один іншого збиває. Завтра гра. Перша година ночі. А вони приходять до мене в номер – всі в крові. у Мілевського пошкоджено праве плече і дупа, з якої як наждачкою здерта шкіра. У Алієва – рука. Я зупинив кров. А вранці вони стоять такі, всі забинтовані. " У чому справа? " – запитав у мене Михайличенко." Поговоріть з ними самі ", – відповідаю тренеру. Ті розповіли, звичайно, не все. На полі вони в тому матчі вийшли, але з гри випали. Алієв, який за п'ять голів на турнірі удостоївся бронзової бутси, набрав в тій грі близько 70 тактико-технічних дій, Артем – ще менше. Хоча нормою обох було 120".

"ОДНА ПРОБА КОШТУЄ 375 ЄВРО"

Після запечатування ємностей з допінг-пробами на матчах в чемпіонаті України діє наступна процедура. "Раніше офіцер допінг-служби відвозив їх до ФФУ, – розповідає заступник голови медкомітету Федерації футболу В'ячеслав Попов. – У нас там є кімната з холодильником і морозильною камерою, де ці проби зберігались. Зараз вже проби до 10 днів зберігаються в приміщенні антидопінгової служби, з якою співпрацює Федерація. Помістивши їх до спеціальної сумки-контейнера і, не розлучаючись з нею навіть у польоті, кур'єр летить до Відня. У нас є документи, що дозволяють з біопробами перетинати кордон. Щоправда, раніше, коли працювали з російською лабораторією, з митниками цієї країни іноді виникали проблеми. "Що в контейнерах? Давайте показуйте!"- вимагали вони. Ми їм пояснювали:" У нас є всі документи, давайте понятих, складайте протокол розтину, але майте на увазі, що, розкриваючи допінг-пробу, ви несете матеріальну відповідальність – з вас знімуть 400 доларів". Розкривати проби не розкривали, але коробку з ними відкривали. Бачачи, що там сеча, вони пропускали нас: "Ну гаразд"... Стосовно Відня, то після прильоту туди людина бере таксі, відвозить проби до лабораторії і повертається. Аналітичні прилади віденської лабораторії, з якої, до речі, працює і УЄФА, дозволяють визначити до п'яти тисяч метаболітів (речовин, що є допінгом). Якщо буде виявлено заборонений препарат, до Національного антидопінгового центру України та ФФУ з Австрії надходить інформація, що проба А в такому-то матчі під таким-то номером дала позитивний результат, припустимо, на тестостерон. за номером проби визначається прізвище гравця, і він з клубним лікарем викликається на заслуховування до антидопінгового центру. Якщо спортсмен йде назустріч при розборі польотів і не вимагає розкриття проби Б, то може отримати по мінімуму. Наприклад, в тих, хто навчався з марихуаною або іншими каннабіноїдами, вилка – від шести місяців до року. До слова, ще жодного разу в нашій практиці результат проби Б не відрізнявся від показників проби А. Важливий нюанс. Якщо раніше покарання за допінг в нашому футболі визначав контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ, то віднедавн це вже функція антидопінгового центру".

Лабораторія у Відні. Тут перевіряють допінг-проби гравців чемпіонату України:

За словами Попова, за рік зараз в нашому футбольному чемпіонаті беруть 230-260 проб: "Витрати навпіл ділять ФФУ і клуби. Перевірка однієї проби обходиться в 375 євро.

Поки що УЄФА дозволяє обмежитися забором однієї сечі. Але, можливо, в майбутньому в ЧУ братимуть і проби крові. Життя не стоїть на місці. Щоправда, тоді вартість процедури сильно зросте. На Євро-2016 у футболістів нашої збірної брали і кров, і сечу".

"ПАКЕТ НЕ ПРОЙДЕ"

За словами спортивного лікаря В'ячеслава Попова, під час здачі гравцями в чемпіонаті України проб сечі, за цим завжди особисто спостерігає допінг-офіцер.

- Обов'язково! – каже Попов. – Чоловік – у чоловіка, жінка – у жінки. За регламентом футболіст повинен опустити труси до колін, підняти сорочку і засукати рукава --допінг офіцер зобов'язаний переконатися, що все чесно. А все через Марадону. Протягом багатьох років він курив гашиш і марихуану. І, щоб приховати це, йому зробили спеціальну ємність з сечею іншої людини. Це пластиковий пакет, який він під час допінг-контролю підвішував під статевий орган. Аргентинець підклеював трубочку з клапаном і спускав сечу, натискаючи на пакет. Так він давав ці 90 мілілітрів сам від себе. Коли допінг-офіцер розкрив аферу, до регламенту внесли зміну – при здачі проби обов'язково має бути присутнім представник допінг-служби. Темношкірі хлопці іноді обурюються: "Нам релігія не дозволяє відкривати свої статеві органи в присутності іншої людини. Це незаконно". Але все законно. Якщо відмовляєшся від здачі проби, вона вважається позитивною – це мінімум два роки дискваліфікації.

Через Марадону. Футболісти позбавлені інтиму під час здачі проби:

— А українські футболісти як реагують, коли на них дивляться в такий пікантний момент?
— Спочатку йшов мат-перемат. Був нападник в київському "Арсеналі", до речі, що курить. Такі лайки городив! Ми відразу ж запрошуємо делегата матчу, пояснюємо ситуацію, що гравець ображає офіцера допінг-служби. Це карана річ. Штрафи там, за рішенням контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ, від $ 1000 до $ 1500. А головне, що впливає на дебошира, – розголос його поведінки.

НА ЧОМУ "ГОРЯТЬ" НАШІ ФУТБОЛІСТИ

У 2000-х в чемпіонаті України був зафіксований сплеск тестостерону. До речі, на ньому свого часу попався знаменитий штовхач ядра Олександр Багач. "Я був з Багачем на телебаченні, де він зізнався, що використання препарату підвищувало дальність польоту ядра на 2,5 метра, – каже спорт лікар В'ячеслав Попов. – Але треба розуміти, що є привнесений тестостерон, який карається, а є фізіологічний, коли людина веде активне статеве життя. Методика ВАДА дозволяє відрізнити один від іншого". Саме на тестостероні 2003-го погорів перший в історії ЧУ "допінг-грішник" – Ярослав Хома з "Карпат". Тоді санкції були м’якшими, і він отримав 7 місяців дискваліфікації, але, як і раніше, провини своєї не визнає. А Денису Стояна з "Таврії" 5 років тому дали 4 місяці за марихуану.

Жертва №1. Ярослав Хома 2003-го був спійманий на тестостероні:

"Останнім часом це "модна" серед футболістів штука, – зазначив Попов. – Напевно, від матеріального благополуччя і відсутності спортивної дисципліни ВАДА проводила конгрес, чи вважати канабіноїди допінгом. Адже вони не покращують працездатність. Навпаки, точність, сила удару страждає. Але вирішили, раз це наркотики, виключати їх з допінг-списку неправильно".

"ПОДЕКУДИ АЛКОГОЛЬ – ДОПІНГ"

— В'ячеславе Дмитровичу, зараз допінг-проби, взяті після матчів чемпіонату України, віддають на перевірку до лабораторії в Відні. Чи можливо, на ваш погляд, створення своєї сучасної лабораторії в нашій країні? Може, могли б приймати на перевірку проби з інших країн і на цьому навіть заробляти? – цікавимося у заступника голови медкомітету Федерації футболу В'ячеслава Попова.

—  Знаєте, в 2000-х роках у одного бізнесмена в нашій країні була спроба таку лабораторію зробити – це спричинило величезні витрати, не потягнув. Тому, відповідаючи на ваше запитання, думаю – ні. Тому що на одну тільки апаратуру потрібно 10-12 мільйонів доларів. І це не все ще витрати – потрібен ще навчений штат, приміщення... А апаратуру потрібно кожні п'ять років змінювати. І ось ще. Сертифікованих антидопінгових лабораторій в світі було 36. На сьогодні їх залишилося 25. Там серйозна конкуренція. Тому що це гроші. Вимоги ВАДА: якщо не виконуєш за рік 2,5 тисячі допінг-проб, значить, твоя лабораторія не в змозі забезпечити масовий контроль за допінгом. Стало бути, передайте свою частку Австрії, Норвегії, Канаді, Австралії...

— Цікаво, а ось алкоголь допінгом є?
— Це допінг – в стрибках з парашутом, стрибках на батуті, стрільбі. Я був на ЧС з п'ятиборства, який починається якраз з стрільби, о сьомій ранку. Учасники відстрілюються і відразу проходять перевірку на алкоголь – за диханням. Чому там це допінг? У стрільбі потрібна стійкість витягнутої руки при наявності 600-грамового пістолета. І треба витримати режим точності. А алкоголь знімає тремор, який викликається стресом.

— Є думка, що на допінгу горять переважно спортсмени з бідних країн. Як ви ставитеся до такої, можливо, авантюрної ідеї, як легалізація допінгу – до того, щоб прибрати всі допінг-перевірки?
— З цього приводу висловлювався колишній ректор університету фізкультури і спорту Володимир Платонов. Мовляв, спорт – це шоу, чому артистам дозволено використовувати допінг, і ніхто їх не карає? Мовляв, все одно ми в спорті ніколи не впораємося з допінгом.

Попов: "Початкові витрати на свою лабораторію – від $ 10 млн"

— І що ви з цього приводу думаєте?
— Ця ідея не знайде підтримки, тому що це багатомільярдний бізнес – і з одного, і з іншого боку. І ті структури, які володіють засобами щодо визначення допінгу, і виробники фармакології ніколи не погодяться на це. Це дві складові, що підтримують один одного. Система розвиватиметься, спалюючи шалені гроші... При цьому варто зазначити, що поняття допінгу останніми роками стало ширше. Це вже не тільки використання хімічної сполуки, що підвищує працездатність, а й зберігання, поширення препарату. Кілька років тому ми відвідали французьку допінг-лабораторію, і нам влаштували зустріч з представником паризького антидопінгового Інтерполу – генерал-майором, який якраз займається розслідуванням трафіку. Він розповідав, як в Іспанії попався наш велосипедист зі своїм батьком-тренером. Батько перевозив заборонений еритропоетин і шприци, 200 штук. Дійшло до судових розглядів з відсидкою.

— Жертвами мельдонію за останній рік стали десятки спортсменів. Чи зачепило наших футболістів?
— Було чотири сумнівні проби. В результаті у всіх, включаючи екс-збірника Шиндера, концентрація виявилася в нормі.