Плеймейкер баскетбольної збірної України Лукашов: "Натуралізація американця рятує на один рік"

- Після програшу на фініші відбору Євробаскету-2017 фавориту групи Словенії (69:80), говорили: вище голови не стрибнеш...

- Так кажуть переважно журналісти та псевдоексперти. Вони, напевно, краще знають ситуацію всередині команди, як ми готувалися... Думаю, ми могли обіграти словенців і на виїзді, і вдома. Хоча в Києві, як у великих, так і у маленьких виходило не дуже багато. Три з половиною чверті грали на рівних, виходили вперед. Не було нічого, чим Словенія могла нас здивувати. Ми провалили тільки останні 5 хвилин. Але на це були об'єктивні причини. Пішов Кирило Фесенко, у якого почала налагоджуватися гра в нападі. Отримали по п'ять фолів Олександр Липовий і я – можна сказати, не останні люди в збірній. При цьому п'ятий фол став для мене найнесподіванішим. Там нічого не було, але його десь знайшли.

- Не намагалися поберегтися?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Наш тренер з першого матчу у відборі не давав мені захищатися проти лідерів. Проти того ж Горана Драгіча (гравець "Майамі". – Авт.) не захищався в принципі, це було епізодично – зірвати швидкий прорив. Тренер намагався поберегти і мої сили, і щоб не посадили з перебором фолів. Адже він довірив мені роль основного розігруючого, і я проводив на майданчику в середньому 25 хвилин.

- У відборі ви показали себе жорстким гравцем. У Словенії були розбірки з Зораном Драгічем. У Болгарії – з Бостом.

- З Бостом в Болгарії був один епізод – він розігнався, і мені потрібно було його зупинити. Не можу сказати, що я зробив це занадто грубо. Але йому не сподобалося. Але це звичайна ситуація, нас точно так само зустрічають, тільки ми на це нормально реагуємо. У Словенії теж зривав швидкий прорив, і мене обурило, що Зоран Драгіч почав перекидатися, падати і мені дали умисний фол. Але якщо в тому епізоді більше помилився суддя, то наступного разу я ледве доторкнувся до словенця, а він після кидка зачепив мене по голові, і дали пробивати штрафні. Тоді я просто підійшов до нього і сказав: "Гравець твого рівня не може так поводитися на майданчику". Ще через хвилину сталося те ж саме, тільки з його братом, Гораном. І це вже стало смішно. Ми ж граємо в баскетбол, контактний вид, чоловічий, і не можна після кожного фолу падати і демонстративно показувати, що тобі мало не руки ламають.

- Зоран вам щось відповів?

- Просто рознервувався.

- У відборі у Горана Драгіча в середньому 17 очок і 8 передач. Він дійсно нестримний?

- Ну, напевно, не просто так він 8 років грає в НБА. Горан на своїй позиції, однозначно, – один з найкращих в Європі. Найсильнішими розігруючими в світі вважаються представники американської школи. І якщо до НБА беруть гравця з Європи, напевно, він все-таки щось вміє. Ми намагалися захищатися проти нього, як могли, але не впоралися. Проте ми досягли глобальнішої мети – вийшли на Євробаскет.

- Україна кілька років грала з американськими розігруючими – Джетером, Рендлом. Тепер вирішили, що у нас свої не гірші?

- Якщо це збірна, то там повинні бути українці. Збірна показує, що у нас відбувається в країні. Ми не ростили цих розігруючих, і запросити їх – значить, просто прикрити той факт, що у нас проблеми в підготовці дітей. Натуралізація може врятувати на один рік, в подальшому потрібно все одно виховувати своїх. І навіть якщо українці будуть готові, як їм себе показати, якщо з року в рік запрошуватимуть того, хто на даний момент значно сильніший за них?

- Ви – найефективніший в збірній у відборі, набирали по 10,7 очка. Було бажання довести, що все вийде і без американця?

- Я розумів: на мені лежить відповідальність за розігруючих збірної в майбутньому. Якби не вийшли на Євробаскет, сказали б, що у нас основна проблема з розігруючими. А у нас проблема не тільки з цією позицією. У України перевага тільки в плані центрових. Решта – такі ж люди, як і скрізь. І ви подивіться на Косово і Болгарію. Їх що – сильно врятували натуралізовані гравці? Ні. Українці не гірше легіонерів, зокрема розігруючих. При певному довірі і підході вони можуть показувати результат. Замість мене прийдуть молоді хлопці, і якщо їм не довіряти, а тупо запрошувати легіонерів, можна все життя говорити, що у нас проблеми з розігруючими. Як це довгий час вислуховую я.

- Наскільки за рік змінилася збірна Євгена Мурзіна?

- Змінився підхід тренера. Він став більше прислухатися до нас. Минулого року він прийшов зі своєю системою і працював виключно за нею. У цьому намагався зрозуміти кожного, спілкувався, питав, чого б хотілося на майданчику, як бачиш себе в команді. Він ніби розв'язав нам руки і спробував використовувати наші сильні якості.

- Після матчу зі Словенією, ще не знаючи, що потрапите на ЧЄ, про що говорили в роздягальні?

- Ні про що. Просто прийшли засмучені. Розуміли: ймовірність виходу на Євро – мізерна. Не розуміли, як провели такий матч. Були самі не свої. Знову ж таки, після Литви сильно засмутилися. Коли їхали до Вільнюса, були в рейтингу друге команд першими, виграли 40 очок у Косова і скотилися на п'яте місце. Потім, незважаючи на програш вирішального матчу Словенії, все одно виходимо з групи. Ця система відбору неправильна. Так не повинно бути – виграєш +40 і опускається на 5-те місце, програєш -11 і піднімаєшся на 4-те. Маємо враховувати кожну гру, інакше який сенс запрошувати такі команди, як Косово?

- Як відстежували матчі, в яких вирішувалася ваша доля?

- Ті, хто їхав за кордон, почали збирати речі. Ми зустрілися невеликою компанією, поспілкувалися. Потім в групі почалося листування, що у нас з'являються шанси. Спочатку серйозно не реагували, а потім години на два просто запали в телефони. Коли побачили себе на прохідному місці (4-те місце в рейтингу друге команд. – Авт.), зраділи, хоча залишався осадок після гри зі Словенією. Засмучував не тільки програш, але і реакція тих людей, які говорили: "Ось, програли без шансів". Нашої заслуги в тому, що далі пройшли, немає, мовляв, пощастило, що Німеччина добре обіграла Голландію, а Білорусь поступилася Португалії. Решта наших матчів ні до чого – то, що ми виграли важкий поєдинок в Болгарії, напевно, не враховується. Точно так само, як і гри з Косово.

Вважаю, що у нас була найсильніша група. Косовари проводили першу гру вдома в історії, божевільна атмосфера. Плюс легіонер Доллмен добре себе проявив, і у них залітали дуже важкі кидки. В гостях було складно, хоча ми їх легко обіграли у другому матчі.

- Вдома провели 2 матчі відбору, третій, з Косово – в Литві. Переїзди позначилися на грі?

- Крім Вільнюса, ми всюди добиралися по 10-12 годин. Приїжджали додому, ночували і наступного дня вранці могли вилетіти, як це було після виїзду до Словенії. Такий графік дуже сильно виснажує. Тим більше після гри часто ніч без сну. Часу на відновлення практично не було. Якщо тренування, то носило тактичніший характер, щось згадували по майбутньому супернику.

- Ви зараз без клубу. Чому не склалося в "Летувос Рітас"?

- Там специфічне ставлення до легіонерів. Литовці – націоналісти, сильно підтримують один одного, на відміну від України чи Росії, де до легіонерів лояльніше ставлення. У них все направлено на розвиток своїх гравців. Я не кажу, що це погано. Просто мені було дуже складно, хоча і цікаво. Під кінець сезону ми не змогли продемонструвати результат, який був спочатку, коли я приїхав. Ми тоді добре грали, перемогли "Жальгіріс", потім "Нептунас" в кубку, а далі позначилися внутрішні проблеми команди. Але спогади про "Рітас" найпозитивніші.

КОНТРАКТ В ЄВРОПІ

Лукашов поки що без контракту: "Клуби в Україні та за кордоном цікавляться, але я чекаю нормальної пропозиції". Тим часом Олександр Липовий перейшов до грецької "Трікалі". Максим Корнієнко тепер гравець болгарського "Лукойл-Академіка". Ігор Зайцев дебютує за польський "Штельмет". Капітан збірної Кирило Фесенко вже зіграв у фіналі Суперкубка Італії, його "Авелліно" програв "Мілану" 72:90. Максим Пустозвонов стартував в чемпіонаті Румунії за "Клуж". Артем Пустовий залишився в іспанському "Обрадойро", а Сергій Гладир – в "Монако".